Щороку 28 жовтня Україна відзначає День визволення від нацистських окупантів.
Трагедія Другої
світової війни не оминула жодної української родини, проте з кожним роком
очевидців тих подій стає все менше.
Протягом перших
чотирьох місяців німецько-радянської війни було окуповано всю материкову
частину України. Радянські війська до останнього боронили Севастополь, однак
вимушено звільнили місто у липні 1942 року.
Більшість областей
сучасної України перебували під німецькою окупацією від двох до трьох
років.
Ключовими у
поразці Рейху стали Сталінградська битва у лютому 1943 року та події
на Курській дузі у липні 1943 року, яка увійшла в історію як
наймасштабніша танкова битва Другої світової війни.
Саме після
успішної контратаки розпочалися перші спроби радянських військ звільнити
українські землі.
Хронологія визволення:
Харків – 23 серпня
1943 року;
Київ – 6 листопада
1943 року;
Дніпро – 23 грудня
1943 року;
Одеса – 14 квітня
1944 року;
Львів – 27 липня
1944 року.
Паралельно
здійснювалися Житомирсько-Бердичівська, Корсунь-Шевченківська,
Рівненсько-Луцька, Криворізька, Львівсько-Сандомирська та Східно-Карпатська
військові операції.
Станом на 28
жовтня 1944 року радянські війська остаточно відтиснули німців до кордону.
Однак залишалося ще одне місто – Чоп.
Остаточна дата
звільнення Чопу – 23 листопада 1944 року. Наразі це найзахідніший
населений пункт України.
Війна в цифрах
Вважається, що
втрати України в роки нацистської окупації становлять 5,2 млн осіб. З
них 3 млн – мирне населення, з яких 1 млн – особи єврейської
національності. Решту втрат – 2,2 млн – пов’язують з катастрофічним
зростанням рівня смертності.
За даними
демографів, довоєнна чисельність населення в Україні відновилася лише через 13
років, у 1959 році.
Пам’ятаємо
Щороку 28 жовтня в
українських містах проходять масові заходи з вшанування усіх тих, хто визволяв
Україну від німецьких окупантів.
Сотні громадян
приходять із квітами до могил Невідомого солдата та до інших меморіалів, щоби
згадати та ще раз усвідомити їхню роль в українській історії.
На момент початку
Другої світової українські землі входили до складу одразу чотирьох держав, і
саме це стало головною причиною того, що зараз українці можуть вшановувати
різних героїв війни.
Важливо
усвідомлювати, що вигнання нацистів з України – це спільна перемога українців і
з лав Червоної армії, і з лав визвольного руху, навіть попри їхню боротьбу між
собою.
Наше
покоління знову стало на захист незалежності та територіальної
цілісності України. Історія доводить, що кожен, хто посягне
на українську землю, буде знищений.
Справжніми
героями є ті, хто до останнього боронив свій дім
і не боявся дати відсіч ворогу й у Другу світову війну,
й у сьогоднішній російсько-українській війні. Ми пам’ятаємо
кожного. Слава героям України!
