🌿 ОСТАП ВИШНЯ: ЛЮДИНА, ЯКА ВМІЛА РОЗСМІШИТИ НАВІТЬ САМУ ДОЛЮ

 

📖 13 листопада — день народження Остапа Вишні(1889-1956).

Письменника, який умів помічати смішне в буденному, говорити про серйозне без зайвого повчання і залишати після себе те, чого нам усім часом так бракує, — щиру усмішку.

А хороша усмішка, товариство, — річ таки велика!

🌿 А ДОЗВОЛЬТЕ, ВІН САМ ПРО СЕБЕ РОЗПОВІСТЬ!

— Еге ж, шановне товариство, сьогодні, кажуть, мій день народження. То, може, годиться мені самому слово взяти? Бо хто ж краще за мене розповість, як воно було?

Доброго здоров'я вам!

Народився я 13 листопада за новим стилем 1889 року. Звали мене тоді Павлом Губенком. А згодом узяв собі псевдонім — Остап Вишня. Гарне ім'я, чи не так? І українське, і веселе, і наче сонцем пахне.

Писати почав про те, що бачив навколо. А бачив я, дорогі мої, чимало!

От візьмімо хоча б мисливців. Зустрінеш такого в лісі — рушниця є, торба є, а головне — історія! І що далі відбулося полювання, то більшим стає звір. А коли вже розповідь доходить до кінця, то й сам мисливець, мабуть, починає вірити, що бачив не зайця, а якогось лісового велетня.

А рибалки? Та то взагалі люди особливої вдачі! У кожного своя правда, своя риба і своя довжина тієї риби.

Так і народилися мої «Мисливські усмішки». Бо я любив людей. Любив їхні звички, їхні дивацтва, їхню здатність зробити з маленької пригоди цілу історію.

Тільки не думайте, що все моє життя було веселим. Довелося пережити й арешт, і заслання, і роки, коли було зовсім не до сміху. Та, мабуть, саме тому я так цінував можливість подарувати комусь усмішку.

Мої книжки — це не тільки про полювання, риболовлю чи кумедні пригоди. Це про Україну, її людей, її мову, її неповторний характер.

А тепер дозвольте запитати: чи давно ви читали «Сома»? Якщо давно — перечитайте. Якщо не читали — неодмінно познайомтеся. Тільки не дивуйтеся, коли після прочитання ваша звичайна риболовля здаватиметься вам надто скромною!

💚 Читайте українське. Смійтеся українською!

#культура_на_часі

ЛЕОНІД ТАЛАЛАЙ – ПОЕТ ТИШІ

 

🍂 Є поезія, яка не кричить. Вона говорить тихо — і саме тому її чуєш.

11 листопада народився Леонід Талалай — український поет, чия творчість уміла знаходити велике у звичайному: у шелесті листя, самотності, спогадах, тиші після розмови, у миті, яку ми зазвичай не помічаємо.

Він народився 1941 року на Харківщині. Писав про людину і час, про пам’ять і втрати, про природу та невидимий внутрішній світ — без зайвого пафосу, але з надзвичайною точністю.

Його поезія — це коли прочитав кілька рядків, відклав книжку… а думки ще довго залишаються там, у тих рядках.

✨ У 1993 році Леонід Талалай отримав Національну премію України імені Тараса Шевченка.

Мабуть, найкраще його творчість можна відчути не тоді, коли поспішаєш, а коли нарешті зупиняєшся.

І, можливо, саме тому сьогодні варто відкрити його поезію — хоча б на кілька хвилин.

«Пізня осінь пахне димом,

і темніють береги,

і метається над ними

чайки сивої «ки-ги».

в нетерпінні хилита,

відбиваючись у плині,

ніби крона золота.»

Бо іноді кілька тихих рядків можуть сказати про людину більше, ніж ціла книга.

📖 Пам’ятаймо своїх поетів. Читаймо українське.

#культура_на_часі #ЛеонідТалалай #УкраїнськаПоезія #УкраїнськаЛітература #ЛітературнийКалендар #11листопада #ЧитаймоУкраїнське

💙💛 КУЛЬТУРА — ЦЕ ЛЮДИ. І ВИ — СЕРЕД НИХ!

 

Є професії, результат яких не завжди можна виміряти цифрами. Не порахуєш кількістю виданих книжок, проведених заходів чи відвідувачів те, скільки світла людина залишила в чиємусь житті.

Це люди культури.

Ті, хто знайомить із прекрасним, береже традиції, відкриває нові імена, повертає забуті сторінки історії, надихає творити й допомагає не втратити зв'язок із власним корінням.

Сьогодні культура — це ще й наша стійкість. Наша мова, пісня, книжка, пам'ять. Наше право бути собою.

Особлива шана тим, хто продовжує працювати, творити й підтримувати людей навіть тоді, коли навколо зовсім не до свят.

Дорогі працівники культури, бібліотекарі, музейники, митці, майстри народного мистецтва!

Бажаємо вам невичерпної творчої енергії, вдячних людей поруч, нових ідей, натхнення та можливостей для їхнього втілення. Нехай ваша праця знаходить відгук у серцях, а добро, яке ви даруєте іншим, повертається сторицею.

Ви не просто працюєте з культурою. Ви створюєте те, що залишиться після нас.

Зі святом! 🌻

#культура_на_часі

Є люди, які вміють розмовляти з небом. А є ті, хто навчився чути навіть тишу…

 

Є люди, які вміють розмовляти з небом. А є ті, хто навчився чути навіть тишу… Таким був Микола Вінграновський — поет, який умів знаходити диво там, де інші проходили повз.

7 листопада 1936 року народився митець, чиї слова не просто читаєш — їх відчуваєш. У його поезії оживають вітер і сонце, розмовляють дерева, сумує небо, а звичайні речі раптом відкривають свою душу.

Він умів бути різним: ніжним і пристрасним, задумливим і бешкетним, мудрим і по-дитячому щирим. Його творчість — це цілий світ, у якому є місце і великій любові, і самотності, і дивовижній красі рідної землі.

А ще він подарував нам Сіроманця — вовка, який навчив багатьох читачів співчуття, доброти й розуміння того, що справжня дружба не знає кордонів між людиною і природою.

Микола Вінграновський залишив нам не просто книжки. Він залишив здатність дивитися на світ серцем.

І, мабуть, саме тому його слова не старіють. Бо поки людина здатна дивуватися першому снігу, сумувати за рідним краєм і любити цей непростий світ — поезія Вінграновського житиме.

Микола Вінграновський. 90 років від дня народження.

Читайте його. У нього є чого навчитися — навіть просто бути людиною. ❤️

#культура_на_часі

#МиколаВінграновський #УкраїнськаЛітература #УкраїнськіПисьменники #ЛітературнийКалендар #ЧитаємоУкраїнське

📚 Дмитро Яворницький: людина, яка почула голос запорозьких степів

 

Є люди, які не просто вивчають історію, а ніби повертають нам її живою. Саме таким був Дмитро Яворницький — історик, археолог, етнограф і невтомний дослідник українського козацтва.

Він міг годинами слухати старих запорожців, записувати їхні спогади, збирати легенди, пісні, перекази та козацькі реліквії. Обходив степи, шукав сліди козацьких поселень, досліджував кургани й перепливав річки заради чергової знахідки.

Його називали літописцем запорозького козацтва. І недарма! Саме завдяки його багаторічній праці ми маємо одну з найґрунтовніших історичних розповідей про запорозьких козаків — тритомну «Історію запорозьких козаків».

А ще Яворницький був людиною неймовірної відданості своїй справі. Він не дозволяв минулому зникнути без сліду, збирав і зберігав те, що інші могли вважати просто старими речами чи забутими оповідями.

6 листопада — день народження Дмитра Яворницького (1855–1940).

Його життя нагадує нам: історія — це не лише дати в підручниках. Це голоси людей, пам'ять землі, родинні перекази й речі, які пережили своїх власників.

І поки є ті, хто все це збирає, досліджує та передає наступним поколінням, наше минуле залишається живим.

💙💛 Пам'ятаймо тих, хто зберігав нашу історію для нас!

#культура_на_часі

Я – майбутнє Донеччини

 Публічна бібліотека – філія №17  долучилася до урочистого заходу Донецької обласної бібліотеки для дітей з приводу підбиття підсумків обласного конкурсу серед юних читачів «Я – майбутнє Донеччини», яке відбулося 29 жовтня 2026 року о 13:00 в онлайн-форматі на платформі Google Meet.

 Це була чудова нагода разом порадіти творчим здобуткам дітей, познайомитися з їхніми роботами та підтримати юних авторів, які через слово діляться своїми мріями, думками й баченням майбутнього рідного краю.

Вітаємо переможців конкурсу. Бажаємо нових  здобутків!

#культура_на_часі

📚 Володимир Лис: письменник, який уміє чути людську душу

 📚 Є книжки, які читаєш — а є ті, з якими живеш ще довго після останньої сторінки…

Саме такі історії пише Володимир Лис — український письменник із Волині, який уміє розповідати про звичайних людей так, ніби знає їхні найпотаємніші думки.

У його книжках немає ідеальних героїв. Є люди, які кохають не тих, кого треба, роблять помилки, терплять, чекають, втрачають і все одно знаходять сили жити далі. Знайомо, правда?

📖 «Століття Якова» — це не просто історія одного чоловіка. Це ціле життя, у якому вмістилися кохання, війни, біль і непрості рішення. Читаєш — і мимоволі думаєш про своїх дідусів та бабусь, про те, скільки всього вони пережили й скільки залишилося невисловленим.

📖 «Соло для Соломії» — історія жінки, яка прагне бути щасливою, навіть коли життя раз у раз підкидає їй нові випробування.

📖 «Країна гіркої ніжності» — роман про жінок, родинні таємниці й почуття, які передаються від покоління до покоління.

Володимир Лис не поспішає давати відповіді. Він просто розповідає історії — і залишає читачеві простір для власних думок. А ще після його книжок хочеться комусь зателефонувати, розпитати про минуле своєї родини або просто побути поруч із близькими.

💬 А тепер зізнавайтеся: ви вже знайомі з творчістю Володимира Лиса чи тільки збираєтеся відкрити для себе його книжки?

Можливо, саме ваш коментар допоможе комусь обрати наступне читання. ❤️

#культура_на_часі #ВолодимирЛис #УкраїнськаЛітература #ЧитаємоРазом #КнижковийСвіт #ЧитайУкраїнське

🎨 ПІКАССО: МИСТЕЦТВО БАЧИТИ ІНАКШЕ

🗓️ 25 жовтня — 145 років від дня народження Пабло Пікассо, одного з найвідоміших художників XX століття. 

Чи може обличчя одночасно дивитися на нас у профіль і анфас? Чи можна розкласти звичний світ на геометричні фігури й побачити його по-новому? Пабло Пікассо довів, що в мистецтві немає єдиного правильного погляду на світ!

🖌️ Іспанський художник, скульптор і графік став одним із засновників кубізму — напрямку, який змінив уявлення про живопис. Його творчість була сміливою, несподіваною та сповненою експериментів. Він не просто малював те, що бачив, — він шукав нові способи показати те, що відчував і уявляв.

📚 Хочете познайомитися з Пікассо ближче? Читайте українською!

🔹 Майлз Дж. Юнгер «Пікассо: живопис, що шокував світ» — біографія художника, його творчого шляху та мистецької революції.

🔹 Славенка Дракуліч «Дора та Мінотавр: моє життя з Пікассо» — художній роман про Дору Маар, художницю й фотографку, яка була близькою до митця. Це погляд на Пікассо крізь призму складних людських стосунків і творчості.

🔹 Катерина Лазірко «Павло Пікассо» — добра й захоплива історія для дітей про павучка, який мріє стати художником. Книжка допоможе маленьким читачам зробити перші кроки у світ мистецтва.

✨ А тепер запитання до вас!

Якби ви могли намалювати свій настрій сьогодні, якими були б кольори, лінії та форми вашої картини?

Можливо, саме так і починається мистецтво — з бажання побачити звичне по-новому!

 

#культура_на_часі #ПаблоПікассо #Мистецтво #КнижковіРекомендації #ЧитайУкраїнською #Бібліотека #МистецтвоБачитиІнакше

🍯🐻 День народження Вінні-Пуха — день, коли навіть маленька пригода стає великою!

14 жовтня 1926 року світ  познайомився з ведмедиком, який дуже любив мед, трішечки замислювався над життям і знав: найкращі речі — це ті, якими ділишся з друзями. Саме тоді вийшло друком повне видання книжки Алана Александра Мілна «Вінні-Пух».

Відтоді минуло багато років, але у Стоакровому лісі й досі панують найважливіші речі: щира дружба, доброта, маленькі радощі та віра в те, що навіть звичайний день може стати особливим. 💛

Бо іноді для щастя потрібно зовсім небагато: горщик меду, сонячний промінчик, затишна мить і хтось, хто скаже: «Я радий, що ти є».

Тож сьогодні заварюймо чай, діставаймо улюблені книжки й не забуваймо: не обов’язково бути великим ведмедем, щоб мати велике серце. А якщо день видався трохи похмурим — можливо, йому просто бракує ложечки меду. 🍯

Зі святом усіх, у чиєму серці живе трішечки Вінні-Пуха! Нехай у вашому лісі завжди знайдеться місце для дружби, пригод і маленьких див.

🐝 А який ваш улюблений мешканець Стоакрового лісу?

#культура_на_часі #ВінніПух #ДеньВінніПуха #АланМілн #ДеньНародженняКнижки #КнижковийСвіт #ЧитаємоРазом

Коли слово стає піснею: Володимир Кудрявцев 🎶

 

🎶 7 жовтня 1934 року народився Володимир Кудрявцев — український поет-пісняр, чиє слово стало частиною історії української естрадної пісні.

Уродженець Синельникового, він присвятив свою творчість поезії, музиці та пісні. Його вірші отримували крила завдяки композиторам, а пісні — голоси відомих українських виконавців.

✨ Особливе місце у творчій спадщині Володимира Кудрявцева посідають:

🎵 «Стожари» — пісня, створена разом із Павлом Дворським, яка у виконанні Назарія Яремчука стала справжнім українським хітом.

🎵 «А ми удвох»
🎵 «Запитай у серця, запитай»
🎵 «Шовкова косиця»
🎵 «Повір очам»
🎵 «Ще не вечір»

Його пісні звучали у виконанні Назарія Яремчука, Василя Зінкевича, Софії Ротару, Лілії Сандулеси, Алли Кудлай, Надії Чепраги та інших відомих артистів.

🎼 Кудрявцев співпрацював із відомими композиторами — Олександром Білашем, Ігорем Шамо, Миколою Мозговим, Володимиром Івасюком, Євгеном Мартиновим, Павлом Дворським та багатьма іншими.

Сьогодні, 7 жовтня, згадаймо поета-пісняра, якому вдалося перетворити слово на мелодію, а мелодію — на пам'ять поколінь.

💙💛 Його пісні продовжують звучати — а отже, живе і його поетичне слово.

#культура_на_часі #ВолодимирКудрявцев #7жовтня #ПоетПісняр #Стожари #УкраїнськаПісня #УкраїнськаЕстрада #НазарійЯремчук #УкраїнськаКультура #Пісня

 

ЩО І ЯК ЧИТАТИ ВОСЕНИ? 🍂📚

 

Осінь ніби спеціально створена для книжок: дні стають коротшими, вечори — прохолоднішими, а бажання загорнутися в плед із чашкою теплого чаю зростає щодня.

Але як зробити осіннє читання не просто приємним, а й регулярним? Зібрали для вас кілька простих порад та ідей!

Як читати восени, щоб отримати максимум задоволення:

• Правило 15 хвилин. Не ставте за мету читати годинами. Всього 15–20 хвилин читання щодня перед сном або за ранковою кавою — це понад 10 прочитаних сторінок на день і щонайменше одна гарна книга на місяць!
• Міняйте формати. Осінні прогулянки паркaми або дорога на роботу — ідеальний час для аудіокнижок.
• Створіть свій «куточок читання». М'яке світло, зручне крісло та теплий напій роблять процес читання особливим ритуалом.

Що читати? (Осінній настрій у книжках):

1. 🔍 Затишні детективи — де є атмосферні старовинні містечка, таємниці та чашка гарячого шоколаду.
2. 🏡 Сімейні саги — глибокі історії кілька поколінь, у які занурюєшся з головою.
3. ☕ «Світла» проза та нон-фікшн — книжки про хюґе, психологію затишку, історію речей або просто добрі людські історії.

Завітайте до бібліотеки за своєю ідеальною осінньою книжкою! 💛

👇 А яку книжку ви читаєте просто зараз? Діліться в коментарях!

#культура_на_часі #що_читати #осіннє_читання #бібліотека #читаємо_разом #книжкові_поради

📚 Найвідоміші вчителі в літературі: від суворих наставників до натхненників

 

Сьогодні, 5 жовтня, світ відзначає Всесвітній день учителів! Учителі — це ті, хто відкриває двері до знань, надихає мріяти та навчає мислити. У книжковому світі роль наставника нерідко стає вирішальною для головних героїв.

Згадаймо кількох найяскравіших літературних учителів, яких ми полюбили разом із героями улюблених книжок:

1.    Професорка Макґонаґелл («Гаррі Поттер», Дж. К. Ролінґ)

Приклад справедливості, суворості та безмежної турботи про своїх учнів. Вона вчить, що справжня сила — у знаннях, дисципліні та вірності своїм принципам.

2.    Джон Кітінг («Товариство мертвих поетів», Н. Г. Клейнбаум)

Учитель англійської мови та літератури, який перетворив звичайні уроки на маніфест свободи думки. Його знамените «Carpe diem» («Лови мить») надихає шукати власний голос у житті та поезії.

3.    Міс Гані («Матильда», Роальд Дал)

Втілення доброти та чуйності. Вона першою помітила надзвичайний талант Матильди й подарувала їй віру в себе, коли навіть рідна сім’я цього не робила.

А хто ваш улюблений учитель — із художніх книжок чи з власного життя?

Пишіть у коментарях, яка книга про школу чи вчителів запам’яталася вам найбільше!

#культура_на_часі #ДеньВчителя #ЩоПочитати #Бібліотека #КнижковаДобірка

4 жовтня - День учителя

 

#культура_на_часі

🕊️ 1 жовтня. Покрова. Козацтво. Ми.

 Сьогодні небо ніби трохи ближче.

Ніби хтось лагідно розстелив над нами свою ризу — тиху, теплу, надійну.

Це день Покрови Пресвятої Богородиці.
І день українського козацтва.

День, коли згадуємо не тільки силу й відвагу,
а й віру, яка тримала людей у найскладніші часи.
Віру в те, що хтось згори завжди дивиться.
І що є за що стояти.

Нехай сьогодні в серці буде трохи спокою.
Трохи світла.
І відчуття, що ми не самі.

Під Покровою.
З теплом.
З вдячністю.

🌿

#культура_на_часі #Покрова #ДеньКозацтва #1жовтня #Україна

«За кожним нашим “завтра” — вони»

 Є дати, які просто позначені в календарі.

А є ті, за якими — люди.

1 жовтня ми дякуємо тим, хто стоїть між Україною та ворогом. Тим, хто береже не лише територію, а й наше право прокидатися вдома, навчатися, мріяти, сміятися й будувати майбутнє.

За кожним «дякую» — велика ціна.
За кожним ранком — чиясь відвага.
За кожним українським прапором — чиясь боротьба.

Сьогодні не потрібно багато слів.
Просто пам’ятаймо. Дякуймо. Підтримуймо.

🇺🇦 З Днем захисників і захисниць України!

#культура_на_часі

Зі старого альбому, або чорно-білі світи бібліотеки 📸📚

 Розгортаєш цей альбом — і сторінки оживають. На цих чорно-білих світлинах 70–80-х років минулого століття — наша історія, наша пам’ять і тиха атмосфера того особливого бібліотечного затишку.

Карткові каталоги, запашні сторінки нових надходжень, виставки книг і щирі, теплі посмішки бібліотекарок, які присвятили цій справі роки життя. Вони створювали магію читання тоді, коли ще не було електронних ресурсів чи соцмереж, а найціннішим скарбом залишалося живе спілкування та книга.

До Всеукраїнського дня бібліотек ми щиро вітаємо всіх, чиє життя пов'язане з шляхетною професією бібліотекаря!

Вітаємо колег, які щодня зустрічають читачів сьогодні, і висловлюємо особливу вдячність нашим ветеранам — тим, хто працював у бібліотеці роками, віддав їй частинку своєї душі, а зараз перебуває на заслуженому відпочинку. Ваш внесок, ваш досвід і ваша любов до книги залишаються фундаментом, на якому ми тримаємося й досі.

Бажаємо всім міцного здоров'я, миру, родинного тепла, натхнення та неослабного інтересу до живого слова.

Дякуємо за вашу працю! Дивіться архівні кадри та згадуйте разом із нами, як це було... ✨

 

#культура_на_часі #ДеньБібліотек #ДеньБібліотекаря #ІсторіяБібліотеки #РетроСвітлини #ЗІстарогоАльбому #БібліотечнаРодина #ПамятьТаТрадиції

Серце, віддане дітям, і світло, яке не згасає

28 вересня народився Василь Сухомлинський (1918-1970)— людина, яка перетворила педагогіку на справжнє мистецтво любові, спостереження та людяності.

Його пам’ятають не як автора суворих підручників чи зводу стандартних правил. Якщо зазирнути глибше, Сухомлинський постає справжнім новатором свого часу. У звичайній сільській школі в Павлиші він створив простір, де діти вчилися не лише заради оцінок, а насамперед — щоб пізнавати світ.

Ось кілька фактів про нього, які надихають і сьогодні:

«Школа під голубим небом»

Василь Олександрович виводив дітей із тісних класів на природу. Уроки розвитку мовлення та мислення проходили в саду, лісі, на луці. Він вважав, що першою книгою дитини має бути краса навколишнього світу, а не сухий текст.

Казка як важливий інструмент виховання

Сухомлинський створив велику кількість казок та оповідань для дітей. Через прості історії про сонячний промінь, синичку чи маленьку квітку він учив найважливішого — співчуття, доброти, дбайливості та щирості.

Повага до особистості

У часи, коли в освіті значну роль відігравали сувора дисципліна та зрівнялівка, Сухомлинський наголошував: кожна дитина — унікальна особистість. Він закликав дорослих не просто «опускатися» до рівня дитини, а намагатися зрозуміти її почуття, думки та внутрішній світ.

Оцінка — не вирок

Педагог вважав, що оцінювання має підтримувати й надихати, а не принижувати та карати. Особливу увагу він приділяв тому, щоб дитина не втрачала віри у власні сили через невдачі в навчанні.

Василь Сухомлинський залишив нам не просто методичні рекомендації, а мудру філософію життя, яка й сьогодні звучить напрочуд сучасно: людина починається з добра, а знання без людяності втрачають свою справжню цінність.

Згадаймо сьогодні його добротворчу спадщину та відкриймо разом із дітьми світ його теплих і мудрих казок.

#культура_на_часі

З пам’яттю про кожного…

 Є дати, які просто стоять у календарі.

А є дати, за якими — ціле життя.

Сотні тисяч ранків.

Дитячий сміх.

Перші мрії.

Зустрічі, розлуки, повернення.

Люди, які приходили й залишали після себе частинку себе.

І пам'ять, яка нікуди не зникає.

26 вересня 2026 року — особливий день.

Хто пам’ятає кожного і кожну?

Хто пам’ятатиме їх усе своє життя?

Дочекайтеся останніх слів.

З Днем міста! ❤️

 

#культура_на_часі

 

Сонцепоклонник української літератури: майстер, який бачив кольори словами 🍂☀️

 🍂 А ви знали, що Михайло Коцюбинський умів «бачити» кольори словами?

17 вересня 1864 року народився письменник, який перетворював звичайні речі на справжню літературу, — Михайло Коцюбинський. 📖

Його називали «Сонцепоклонником» ☀️ — і не випадково. Коцюбинський надзвичайно тонко відчував природу, світло, барви, запахи й звуки. У його текстах природа — це не просто декорація, а ніби окремий герой.

🌿 Ще кілька цікавих фактів: 🔸 Коцюбинський знав кілька іноземних мов і багато читав зарубіжних авторів в оригіналі. 🔸 Письменник багато подорожував. Побував, зокрема, в Італії, яка настільки вразила його своєю природою, що ці поїздки залишили яскравий слід у його творчості. 🔸 Він дуже любив музику й цікавився живописом. Саме тому його прозу часто називають надзвичайно «живописною». 🔸 Його повість «Тіні забутих предків» — це значно більше, ніж історія кохання. Це цілий світ гуцульської культури, міфів, вірувань, природи й людських почуттів.

✨ Цікаво: якби Коцюбинський жив за наших днів, його тексти, мабуть, назвали б «кінематографічними». Він ніби монтував сцени словами — змінював ракурс, наближав деталі, додавав світло й звук.

📚 Тож сьогодні пропонуємо не просто згадати класика, а перечитати Коцюбинського очима людини XXI століття.

А тепер питання до вас: який твір Коцюбинського ви читали — і яке враження він залишив? 💬

#МихайлоКоцюбинський #Коцюбинський #УкраїнськаЛітература #ЛітературніДати #Бібліотека #ТініЗабутихПредків #КласикаЯкаЖиве

Смалець з сала, медовуха та козацький драйв: 9 вересня святкуємо День народження Івана Котляревського (09.09.1769-10.11.1838)! 🥓

 

Гей, козацтво мережеве! 🔥 Сьогодні справді свято рівня «смалець капає зі сміху» — 257 років від народження батька сучасної української літератури Івана Котляревського!

Той самий полтавський геній, який узяв античного Енея, одягнув його в шаровари, налив йому горилки і відправив у пекло з борщем і троянцями-козаками. І зробив це так смачно, що «Енеїда» досі читається, ніби написана вчора в телеграм-каналі.

Мій особистий топ з «Енеїди»:

1. Еней у пеклі — коли він з троянцями приперся до чортів і почав там базар влаштовувати. Класика.
2. Опис троянського війська — там стільки колоритних прізвиськ і характерів, що хочеться кожного окремо в мем запхати.
3. І, звісно, сама мова. Та жива, соковита, народна, від якої аж смалець тане.

Якби Еней жив сьогоднi, вiн уже мав би мiльйон пiдписникiв 📲, крутив би стpим з пекла 🔥 i роздавав базарним троянцям стусанів у прямому ефiрi.

🎂 Гумор Івана Котляревського i через столiття пече ворогiв краще за пекельну смолу, а нам додає снаги i вогню. 🔥

А у вас який улюблений момент чи строфа? Кидайте в коментарі — сьогодні день, коли можна цитувати Котляревського безсоромно і з почуттям.

#культура_на_часі

«Перша фраза осені»: книжкове передбачення від бібліотеки 🍂📖

Вересень тільки розпочався, а це означає, що час налаштуватися на правильну осінню хвилю! Пропонуємо трохи книжкової магії та інтерактиву.

Дізнайтеся, яке послання підготував для вас цей вересень:

1. Візьміть найближчу книгу з власної полиці АБО завітайте сьогодні до нашої бібліотеки й виберіть будь-яку наосліп.
2. Відкрийте сторінку 5.
3. Прочитайте 9-й рядок зверху — це і є ваш девіз, порада або передбачення на цю осінь!

✨ Пишіть у коментарях, яка фраза вам випала! Подивимося, кому дісталася детективна таємниця, кому романтичний настрій, а кому — глибока філософія.

А якщо вашій домашній книзі бракує осінньої атмосфери — ви знаєте, де шукати нові історії. Чекаємо в гості! 👇

#культура_на_часі