«Гаряча лінія»

 

                                                          

 

 

Щорічно 4 лютого відзначається Всесвітній день боротьби проти раку, метою якого є нагадування про те, наскільки небезпечні й поширені зараз онкологічні захворювання, привернення уваги до профілактики, раннього виявлення та лікування цього захворювання.  15 лютого – Міжнародний день дітей, хворих на рак. Цей день відзначається з 2003 року у понад 40 країнах світу під патронатом Міжнародного товариства дитячих онкологів. Основна мета цього дня – звернути увагу суспільства на проблеми онкохворих дітей,  покращити інформування населення з питань дитячої онкології.

Щороку 140 тисяч українців чують про рак. Але вчасна діагностика та лікування допомагають успішно впоратися з цим захворювання.

 

Тема:

«Причини та симптоми онкологічних захворювань у дітей»

 

Консультацію по  цим питанням  ви можете отримати по телефону: 

050-77-29-791, у  медичного директора  КНП «Дитячого  територіального медичного об’єднання» КМР  Велігури – Козлової Тетяни Іллівни, 02.02.2024  (п’ятниця)  с 12.00 до 14.00

                                         

                                                       

                                            

 #культура_розправляє_крила

До Дня Соборності України, який ми відзначили 22 січня, Донецька обласна бібліотека для дітей за підтримки Донецької обласної державної адміністрації організувала та провела обласний патріотичний марафон «Поетичний ланцюг єдності», мета якого - єднання українців через українську літературу, збереження духовної цілісності та самоідентифікації. Бібліотека-філія №17 Краматорської ЦСПБ приєдналася до цього заходу та отримала Сертифікат про участь. Україна – неподільна, ми – єдині!

Вони пішли в безсмертя молодими. 29 січня Україна вшановує пам`ять загиблих під Крутами

#культура_розправляє_крила

Свіча Голокосту ніколи не згасне

 #культура_розправляє_крила

#WeRemember

З Днем Соборності України!

 

З Днем Соборності України! Вірш Валерії Кропівної "Соборна Україна" читає Ольга Верещагіна

 

2024 – рік Сергія Параджанова

 

9 січня 2024 року виповнюється 100-річчя з дня народження кінорежисера, сценариста, митця Сергія Параджанова (вірм. Սարգիս Հովսեփի Փարաջանյան Саркіс Говсепі Параджанян; 9 січня 1924, Тбілісі, ЗРФСР — 20 липня 1990, Єреван, Вірменська РСР, СРСР).

Сергія Параджанов - творець всесвітньо відомої кінострічки "Тіні забутих предків" за однойменною повістю Михайла Коцюбинського та сповненого поетики фільму "Колір гранату". Зазнавши політичного переслідування і пройшовши випробування радянськими таборами, режисер подарував світу й інші видатні роботи – "Легенда про Сурамську фортецю" та "Ашик-Керіб".

Фільм «вірменина, який народився у Тбілісі», — так про себе розповідав сам Параджанов, «Тіні забутих предків», став не лише «візитівкою» українського кіно, а й дав поштовх публічному оприлюдненню позиції незгодних з арештами в Україні шістдесятників.

                                      Іван Миколайчук та Лариса Кадочникова  у фільмі Сергія Параджанова «Тіні забутих предків»

Саме прем’єра цієї стрічки в кінотеатрі «Україна» увійшла не лише в історію кінематографа, а й історію України, яка лише торувала шлях до Незалежності.

«У нас велике свято, але й велике горе. В Україні почалися арешти творчої молоді», — заявив у залі кінотеатру тоді Іван Дзюба.

Його намагались заглушити сиреною…

Картина «Тіні забутих предків» отримала 29 міжнародних нагород, 24 Гран-прі міжнародних фестивалів, а за кількістю призів увійшла до Книги рекордів Гіннесса.

«Україна — це моя батьківщина, це моя друга батьківщина. Там я створив свій перший шедевр „Тіні забутих предків“, там я став генієм, там у мене народився син. Україна мені подарувала все, і Україна мене погубила», — говорив художник і режисер про Україну.

Він помер у Єревані 20 липня 1990 року. Тоді йому надали звання народного артиста УРСР (посмертно), а за рік — 1991 й Державну премію України імені Тараса Шевченка.

За рішенням ЮНЕСКО, 2024 рік – рік Сергія Параджанова.

 

Книжковий снігопад "Зима - найкраща пора для читання"

 

Огляд книг для зимової атмосфери "Казковий світ зимових свят"

 

КАЗКОВИЙ СВІТ ЗИМОВХ СВЯТ

        14 грудня 2023 року у бібліотеці-філії №17 Краматорської  ЦСПБ для учнів першого класу однієї зі шкіл м. Краматорська  пройшов он-лайн захід у програмі Google Meet  «Казковий світ зимових свят», присвячений дитячим книжкам для  зимової атмосфери. Захід провела  САМА СНІГОВА КОРОЛЕВА, яка  познайомила дітей з такими казками як «Снігова королева»  Г. К. Андерсена, «Лускунчик, або мишачий король»,  Е. А. Т. Гофмана,  «Різдво приходить у країну Мумі-тролів» Т. Янссон, С. Давідссон, А. Гаріді та іншими. Сподіваємося, що ці чарівні казки будуть зігрівати добром  дітей у холодні зимові дні.

6 грудня - День Збройних сил України

 

В український любий край поспішає Миколай

 

 

Співробітники бібліотеки-філії №17 Краматорської ЦСПБ долучилися до привітання захисників України з Днем святого Миколая і виготовили для них військові обереги. Віримо, що це захист для наших захисників.

Напередодні свята Миколая бажаємо, щоб наші хлопці та дівчата, які стоять на захисті нашої Неньки України всі були здорові, щоб у них все було все добре та щоб вони скоріше з миром поверталися додому, до своїх родин!

         

Пам'ятаємо! Єднаємося! Переможемо!

1933 рік для України став часом національної катастрофи, яка поставила націю на межу зникнення. Цей голод не був наслідком стихійного лиха, засухи або неврожаю, а став результатом цілеспрямованої політики комуністичного тоталітарного режиму. Насильницьким вилученням продовольства, блокадою сіл і цілих районів, забороною виїзду за межі України, згортанням сільської торгівлі та репресіями комуністи створили для українців умови, несумісні з життям, і тим самим здійснили масове вбивство голодом. 

Головною причиною критичної ситуації, що склалася в Україні на той час, була неефективна колгоспна система. Селяни, котрі працювали за умовні трудодні, не мали жодного зацікавлення виконувати роботу якісно. А керівництво колгоспів, що рекрутувалось переважно з партійних активістів, часто виявлялось некомпетентним та неефективним. Але в усьому цьому комуністичне керівництво бачило злий умисел і саботаж українців. Отож їх вирішено було покарати та «перевиховати».

Комуністична влада злочинно замовчувала факт голоду. Жодної офіційної згадки про цю жахливу трагедію не було. Навіть у власному діловому листуванні державні й партійні функціонери, описуючи опухання десятків і сотень тисяч сімей, не згадують голод, а лише «продовольчі труднощі». У книгах реєстрації смертності на позначення смерті з голоду з’являються нові терміни, як, наприклад, «безбілковий набряк».

Улітку 1932 року через наростання спротиву Сталін із оточенням прийняв рішення про організацію в Україні штучного голоду, щоб не “втратити Україну”. Шляхом знищення частини населення.

Вибіркову антиукраїнську спрямованість Голодомору підтверджують жорстокі репресивні заходи, що призвели до штучного голоду, застосовані режимом в Україні й на Кубані, яка входила до складу РФСР, але за мовою, традиціями й культурою була українською. 

Жертви Голодомору обчислюються мільйонами. Страшні обставини злочину роблять неможливим встановлення і точної кількості викликаних голодом смертей невинних людей, і вичерпного поіменного списку.

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.

У 2023-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 25 листопада. Долучіться в цей день о 16.00 до Загальнонаціональної хвилини мовчання. Згадайте про мільйони людських життів, які Україна втратила внаслідок Голодомору і масових штучних голодів.

Заряджені гідністю та жагою до свободи

 

10 років тому, 21 листопада 2013 року, на майдан Незалежності у Києві вийшли кілька сотень людей, щоб висловити свій протест проти рішення влади, яке загрожувало Україні втратою незалежності та перекреслювало її європейське майбутнє.

Того листопадового вечора ніхто не здогадувався, що в історії не тільки України, а й усього світу починається новий етап і що події, які відбуватимуться наступні 94 дні – перший крок на шляху до драматичних геополітичних змін. Їх тригером стало продовження боротьби українського народу, що велася не за матеріальні блага чи владу, а духовні цінності – Гідність і Свободу. Цінності, про які у Європі не говорили, бо вважали їх очевидними, про які в росії мовчали, бо вважали їх небезпечними.

10 років тому ми зафіксували історію нашої першої перемоги у цій війні – Революції Гідності. Потужність, єдність і масовість громадянського спротиву, самопожертва Героїв Небесної Сотні не залишили проросійській диктатурі шансу в Україні.

10 років тому ми продемонстрували Європі та всьому демократичному світові, що бачимо наше майбутнє в Європейському Союзі та що за це майбутнє ми готові боротися.

Президент України Петро Порошенко підписав указ, згідно з яким в Україні 21 листопада святкується День Гідності та Свободи.

Запровадження Дня Гідності та Свободи на державному рівні є свідченням визнання важливості цих цінностей як наріжних для українського суспільства.

ЦІКАВІ ФАКТИ

Кореспонденти каналу ICTV зняли фільм «Чорні тіні Майдану». У стрічці вони спробували розкрити таємницю розстрілу Небесної сотні, коли лише протягом однієї доби було вбито 49 мирних людей. Більше ніж за п’ять років замовників цього злочину не було встановлено, а слідство продовжує тривати.

У ніч з 30 листопада на Майдані Незалежності силовики розігнали групу студентів, які вийшли на мітинг проти розпорядження тодішнього президента Януковича про припинення переговорів про вступ України до ЄС. Уже першого грудня на Всеукраїнське віче зібралося півмільйона українців, під натиском яких правоохоронці змушені були відступити.

Починаючи з 2014 року, головною традицією Дня Гідності та Свободи є поминальний молебень біля меморіалу Героїв Небесної Сотні. Також у цей день тисячі людей покладають сюди квіти, щоб виказати своє вшанування їх подвигу.

              Перша хвиля протесту 21 листопада 2013 року мала вигляд постів у соціальних мережах. Тодішній журналіст Мустафа Найєм, який згодом став заступником голови «Укроборонпрому», відкрито закликав людей вийти на Майдан з метою організації демонстрації.

             21 листопада о 22:00 акції протесту проти влади пройшли у Львові, Харкові, Луцьку та деяких інших містах України.

 

Сьогодні ми дякуємо всім гідним і вільним. Тим, хто зі щитом і хто на щиті. Для яких найважливішими цінностями були, є і будуть Гідність і Свобода.

Гідність і Свобода – руйнують імперії.

Гідність і Свобода – об'єднують країни та згуртовують громадян.

Гідність і Свобода – перемагають завойовників і диктаторів.

Гідність і Свобода – рушії поступу та добробуту України.

Гідність і Свобода – найважливіші інвестиції в майбутнє України.

Гідність і Свобода – це те, за що ми боремося і що надає нам силу. Те, що нас єднає і що ми виявляємо навіть у найважчі періоди нашої історії. Те, що втримало нашу оборону в найскладніші часи і що дасть нам силу вибороти Перемогу. Адже наша зброя, як і ми, заряджена нашою Гідністю і жагою Свободи.

 

Рекомендовані фільми про Помаранчеву революцію

1. «День сьомий» (2005), документальний фільм, режисер Олесь Санін.

2. «Епізоди парламентської хроніки» (2004), документальний фільм, режисер Андрій Михайлик.

3. «Ніщо та ніколи» (2006), документальний фільм, режисер Дмитро Сан.

4. «Операція «Проффесор» (2004), вебсеріал, студія «Веселі яйця».

5. «Помаранчева зима» (2007), документальний фільм, режисер Андрій Загданський (США).

6. «Помаранчева революція» (2007), документальний фільм, режисер Стівен Йорк (США).

7. «Помаранчеве небо», мелодрама, режисер Олександр Кирієнко.

8. «Помаранчевий протест» (2004), документальний фільм, телевізійна агенція «Кипарис» та ГО «За права кожного».

9. «Помаранчеві хроніки» (2007), документальний фільм, режисер Даміан Колодій (США).

10. «Українська революція: за півкроку до крові» (2005), документальний фільм, режисери Світлана Карнасюк, Юрій Юрченко.

Рекомендована література про Помаранчеву революцію

1. Вишеславський Гліб, Осадчук Петро. «Майдан свободи» (фотоальбом). Київ: Оранта, 2005.

2. Гальчинський Анатолій. «Помаранчева революція і нова влада». Київ: Либідь, 2005.

3. Забужко Оксана. «Let my people go»: 15 текстів про українську революцію. Київ: Факт, 2006.

4. Кульчицький Станіслав. «Помаранчева революція». Київ: Генеза, 2005.

5. Слабошпицький Михайло. «Пейзаж для Помаранчевої революції». Київ: Ярославів Вал, 2005.

6. Яневський Данило. «Обличчя «Помаранчевої» революції». Харків: Фоліо, 2005.

 

28 жовтня - День визволення України від нацистських окупантів.

             Щороку 28 жовтня Україна відзначає День визволення від нацистських окупантів.

Трагедія Другої світової війни не оминула жодної української родини, проте з кожним роком очевидців тих подій стає все менше.

Протягом перших чотирьох місяців німецько-радянської війни було окуповано всю материкову частину України. Радянські війська до останнього боронили Севастополь, однак вимушено звільнили місто у липні 1942 року.

Більшість областей сучасної України перебували під німецькою окупацією від двох до трьох років.

Ключовими у поразці Рейху стали Сталінградська битва у лютому 1943 року та події на Курській дузі у липні 1943 року, яка увійшла в історію як наймасштабніша танкова битва Другої світової війни.

Саме після успішної контратаки розпочалися перші спроби радянських військ звільнити українські землі.

 

Хронологія визволення:

Харків – 23 серпня 1943 року;

Київ – 6 листопада 1943 року;

Дніпро – 23 грудня 1943 року;

Одеса – 14 квітня 1944 року;

Львів – 27 липня 1944 року.

Паралельно здійснювалися Житомирсько-Бердичівська, Корсунь-Шевченківська, Рівненсько-Луцька, Криворізька, Львівсько-Сандомирська та Східно-Карпатська військові операції.

Станом на 28 жовтня 1944 року радянські війська остаточно відтиснули німців до кордону. Однак залишалося ще одне місто – Чоп.

Остаточна дата звільнення Чопу – 23 листопада 1944 року. Наразі це найзахідніший населений пункт України.

 

Війна в цифрах

Вважається, що втрати України в роки нацистської окупації становлять 5,2 млн осіб. З них 3 млн – мирне населення, з яких 1 млн – особи єврейської національності. Решту втрат – 2,2 млн – пов’язують з катастрофічним зростанням рівня смертності.

За даними демографів, довоєнна чисельність населення в Україні відновилася лише через 13 років, у 1959 році.

 

Пам’ятаємо

Щороку 28 жовтня в українських містах проходять масові заходи з вшанування усіх тих, хто визволяв Україну від німецьких окупантів.

Сотні громадян приходять із квітами до могил Невідомого солдата та до інших меморіалів, щоби згадати та ще раз усвідомити їхню роль в українській історії.

На момент початку Другої світової українські землі входили до складу одразу чотирьох держав, і саме це стало головною причиною того, що зараз українці можуть вшановувати різних героїв війни.

Важливо усвідомлювати, що вигнання нацистів з України – це спільна перемога українців і з лав Червоної армії, і з лав визвольного руху, навіть попри їхню боротьбу між собою.

Безсумнівними героями є ті, хто до останнього боронив рідні землі та не боявся дати відсіч ворогу. Ми маємо пам’ятати усіх.

Наше покоління знову стало на захист незалежності та територіальної цілісності України. Історія доводить, що кожен, хто посягне на українську землю, буде знищений.

Справжніми героями є ті, хто до останнього боронив свій дім і не боявся дати відсіч ворогу й у Другу світову війну, й у сьогоднішній російсько-українській війні. Ми пам’ятаємо кожного. Слава героям України!

 

Радіодиктант національної єдності-2023: пишемо разом!

27 жовтня, у День української писемності та мови, українці традиційно писали Всеукраїнський радіодиктант національної єдності-2023. Розпочалася подія об 11:00. Приєднатися до написання могли усі охочі.

Мета радіодиктанту – об’єднати людей навколо України в усьому світі, а не перевіряти грамотність учасників всеукраїнського флешмобу. Особливо важливо зараз об'єднати всіх наших земляків: тих, хто був змушений покинути свої домівки й виїхати за кордон, тих, хто лишився, попри небезпеку, й тих, хто перебуває на тимчасово окупованих територіях.

Цьогоріч Радіодиктант називався "Дороги України". Авторкою тексту стала поетеса, перекладачка, авторка прозових творів, лауреатка Шевченківської премії Катерина Калитко. Читав актор, театральний режисер, виконавець ролі Івана Довбуша у популярному фільмі "Довбуш" Олексій Гнатковський. 

На жаль, у нинішніх реаліях далеко не всі бажаючі  змогли долучитися до цієї події. Великою мірою це пов'язано з війною та наслідками, які вона спричинила.

Вже, можна сказати, традиційно взяли участь у радіодиктанті працівники бібліотеки-філії №17 Краматорської ЦСПБ.

27 жовтня – День української писемності та мови