1 червня - День захисту дітей

 

День захисту дітей — це свято, що символізує незаперечну цінність і величезне значення дітей в житті суспільства. Воно єднає країни всього світу навколо спільної мети — забезпечити майбутнє дітей, оберігати їхні права та сприяти їхньому всебічному розвитку.

Історія свята

Вперше День захисту дітей був відзначений у 1950 році в 51 країні світу. Його впровадження відбулося за ініціативи Ради Міжнародної демократичної федерації жінок у Парижі з метою захисту дітей, що залишилися без батьків та дому під час Другої світової війни.

Організація Об’єднаних Націй (ООН) підтримала цю ініціативу, проголосивши захист прав, життя та здоров’я дітей важливим напрямом своєї роботи. Була також проговорена необхідність соціального захисту прав дитини.

В Україні це свято почали відзначати з 1998 року за указом другого президента Леоніда Кучми.

Як відзначати день захисту дітей?

В цей день в Україні проводяться святкові концерти, дитячі вистави, конкурси малюнків, танців, спортивні змагання та інші розважальні заходи, які варто відвідати разом з дітьми.

Крім того, свято Міжнародного дня захисту дітей та Дня захисту дітей в Україні традиційно є приводом для збору благодійних коштів, до якого може долучитися кожен небайдужий громадянин.

Цього дня необхідно задуматися й про захист власної дитини, адже в сучасному світі для дітей є чимало загроз. Ми можемо захистити своїх малюків, навчивши їх базових принципів — від правил дорожнього руху та пожежної безпеки до правил поводження з незнайомими людьми в реальному житті та в мережі Інтернет.

Взагалі День захисту дітей варто присвятити малюкам — провести з ними якомога більше часу, разом прогулятися, почитати цікаву книжку. Чудовим рішенням буде здійснити в цей день маленьку дитячу мрію — наприклад, сходити разом в зоопарк чи подарувати давно бажану іграшку.

Доречним буде переглянути один з фільмів, головними героями якого є діти — таких існує чимало, і можна вибрати кіноісторію на свій смак. Також можна влаштувати своїм дітям та їхнім друзям веселу вечірку з солодощами, іграми й конкурсами. 

У День Захисту Дітей бажаємо кожній дитині міцної сім’ї і всього необхідного для безтурботного дитинства. Нехай дитячі посмішки висвітлюють нашу планету, і кожен із маленьких мешканців нашої землі буде здоровим і щасливим.

 

24 травня - День слов’янської писемності і культури

 

24 травня в Україні відзначають День слов’янської писемності і культури. Цього дня також вшановують пам'ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія, які були просвітниками. Вони відігравали важливу роль у становленні та розвитку слов’янського письменства і культури.

Історія свята

Кирило та Мефодій були просвітниками та проповідники християнства, творцями кириличної абетки, перекладачами церковних книг. Вони народилися в IX столітті в грецькому місті Солунь у сім'ї воєначальника.

На основі грецької абетки Кирило створив слов'янську абетку. Щоб передати фонетичні особливості слов'янської звукової системи, він доповнив абетку новими буквами, запозиченими з глаголиці. Згодом глаголиця лягла в основу кирилиці, на основі якої сформувалися алфавіти багатьох слов’янських народів.

В історії слов'янських народів запровадження кирилиці стало величезним культурним зрушенням, оскільки сприяло формуванню власних мов, освіти, традицій та культури.

Кирило та Мефодій вели просвітницьку діяльність та перекладали слов’янською мовою церковні книги, зокрема Євангеліє та Псалтир, а також самі писали оригінальні твори.

Цікаві факти про слов'янські мови та писемність

-       До слов'янських відносять кілька десятків сучасних мов, на яких говорять близько 440 мільйонів чоловік. Всі слов'янські мови мають приблизно 80% загального лексикону. 

-       Імовірно, предком сучасних слов'янських мов є праслов'янська мова, яка існувала приблизно в 2-1 столітті до н.е. Ніяких її письмових пам'яток не виявлено.

-       Багато людей вважають, що найдавнішою літературною пам'яткою, написаною праслов'янською мовою, є "Веллесова книга". Однак більшість сучасних вчених впевнені, що це фальсифікація 1950-их років. Не існує ніяких матеріальних доказів існування такої книги.

-       У 9 столітті Кирило і Мефодій розробили писемність старослов'янської мови, яка був заснований на діалекті жителів сучасних Салонік. Як алфавіт для неї використовувалися кирилиця і глаголиця. Мова існувала в основному для написання книг, в побуті ж її не використовували.

-       У старослов'янській мові не було теперішнього часу, але було чотири форми минулого і три майбутнього. Також у ній було 6 відмінків, як у сучасній українській мові.

-       У наш час ентузіасти створили штучну міжслов'янську мову, яка використовує загальні для більшості слов'янських мов правила і слова. Її можуть розуміти жителі майже всіх східноєвропейських країн. Послухайте казку міжслов'янською мовою і перевірте, чи багато речень ви зрозуміли.

Вітаємо усіх слов'ян з цим історично важливим святом. Бажаємо всім успіху та здійснення мрій. І нехай життєві негаразди ніколи не заважають Вам чітко бачити свої життєві цілі і завдяки непереможному слов'янському духу завжди досягати поставленої мети!

8 травня - День пам’яті та примирення

 Законом України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» встановлено День пам’яті та примирення, який відзначається щороку 8 травня з метою вшанування пам’яті всіх жертв Другої світової війни 1939–1945 років.

Запроваджуючи цю пам’ятну дату, Україна прагнула доєднатися до європейської традиції відзначення перемоги у Другій світовій війні, пошанування всіх борців із нацизмом та жертв війни. А також – нагадати, що війна розпочалася внаслідок домовленостей між двома тоталітарними режимами: націонал-соціалістичним (нацистським) у Німеччині й комуністичним в СРСР.  У 1939–1945 роках обидва тоталітарні режими вчинили на українській землі численні злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого український, єврейський, кримськотатарський та інші народи, що жили в межах території сучасної України, зазнали величезних втрат.

Українці на боці антигітлерівської коаліції зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Ціна цього внеску – надзвичайні втрати впродовж 1939–1945 років серед українців та інших народів, які жили на території України. Тоді загинуло понад вісім мільйонів осіб. Тому ми добре знаємо ціну війни

3 травня - День кондитера

 

День кондитера відзначають в Україні 3 травня. Дату святкування обрано невипадково, оскільки 3 травня 1932 року було засновано Всесоюзний науково-дослідний інститут кондитерської промисловості.

Історія кондитерського мистецтва пов'язана з активним використанням меду, а потім і цукру, який навчилися одержувати із соку цукрової тростини в Індії приблизно в 850 році нашої ери.

До 15 століття у Європі солодощі купували на Сході. Як окреме мистецтво кондитерство виникло і набуло широкого розповсюдження в Італії в кінці XV-початку XVI століття.

Цікаву статтю про історію кондитерської справи в Україні читайте за посиланням:

https://localhistory.org.ua/texts/statti/solodke-zhittia-istoriia-konditerskoyi-spravi-v-ukrayini/

3 травня - День Сонця

Температура на нашій планеті коливається приблизно від -50° до + 50°. Земля віддалена від Сонця рівно настільки, на скільки необхідно, що б Сонце належним чином обігрівало нас. Ні більше, ні менше! Якби відстань від землі до Сонця скоротилося на 5%, то Земля стала б непридатна для життя. А якби ця відстань збільшилася всього на 1%, то наша планета б захолонула.

Сонце - найближча до Землі зірка, всі інші перебувають від нас незмірно далі. Наприклад, найближча до нас зірка Проксіма із системи a Центавра в 2500 разів далі Сонця.

Для Землі Сонце - могутнє джерело космічної енергії. Воно дає світло й тепло, необхідні для рослинного і тваринного світу, і формує найважливіші властивості атмосфери Землі.

В цілому Сонце визначає екологію планети. Без нього не було б і повітря, необхідного для життя: воно перетворився б на рідкий азотний океан навколо завмерлих вод і обледенілої суші. Для нас, землян, найважливіша властивість Сонця в тому, що біля нього виникла наша планета і на ній з’явилося життя. Завдяки сонячному світлу, що падає на сітківку наших очей, в організмі утворюється натуральний антидепресант - мелатонін, який забезпечує нам повноцінний сон. Не секрет, що сонячне світло виробляє ще й гормон щастя, тому не полінуйтеся погуляти в сонячний день.

Сонце, вітер, морські хвилі і біомаса є енергетичною сировиною, яка постійно оточує нас і яку легко використовувати. Її не треба видобувати з землі. Вона не призводить до утворення радіоактивних відходів, а токсичних не дає зовсім. Це відновлювальна енергія.

Щоб привернути увагу до можливостей використання поновлюваних джерел енергії європейське відділення Міжнародного товариства сонячної енергії (МОСЕ) (ISES-Europe), починаючи з 1994 р., на добровільній основі організовує щорічний День Сонця.

Ентузіасти і професіонали, громадські організації та фірми по всій Європі організовують різного роду заходи, пов’язані з демонстрацією можливостей сонячної енергетики.

Цікаво те, що Бог створив Сонце і Місяць з однаковими кутовими розмірами і зробив їх найбільшими небесними об’єктами (з точки зору їх видимості з Землі). Сонце знаходиться від Землі на відстані, яке в 400 разів перевищує відстань від Землі до Місяця. Вражає те, що сонячна куля за розмірами в 400 разів більше Місяця. Але візуально Сонце і Місяць мають однакові розміри і займають однаковий простір в небі, діаметр же Сонця в сотні разів перевищує діаметр Землі і якби воно було порожнім всередині, то могло б вмістити в себе більше 1 мільйона Земель.

2 травня - Всесвітній день запобігання булінгу

 

Міжнародний день запобігання булінгу відзначають 2 травня з метою підвищення обізнаності про ризик булінгу та цькування серед дітей і молоді в усьому світі, а також пошуку механізмів запобігання цьому злу, яке сьогодні стало страшною небезпекою для дітей і молоді.

Цю дату було засновано 2011 року асоціаціями батьків і різними неурядовими організаціями з метою підвищення обізнаності про ризики булінгу та методи запобігання насильству в школах, а також для створення протоколу дій у випадках такого роду.

Існує багато міфів довкола проблеми булінгу, і деякі з цих міфів часто призводять до серйозних помилок у ставленні до булінгу, у знеціненні фактів та недовіри до свідчень постраждалого. Таке відношення може підірвати те, що травмована людина відчуває і як оцінює вчинене по відношенню до неї насильство. Булінг є неприпустимим у жодній формі, і - як тільки суспільство про нього дізнається – він має бути негайно припинений.

Міф 1: булінг є нормальною частиною дитинства, і варто просто ігнорувати його.

Факт: Булінг не є "нормальним" або прийнятним у будь-якій формі, і ігнорування може не завжди призвести до його припинення. Якщо є така можливість, потерпілий має довіритись дорослій людині, можливо, це хтось із батьків, вчитель, шкільний психолог, які почнуть протидіяти булінгу. Просто терпіти – означає втратити самоповагу і залишити ситуацію безнаказанною.

Міф 2: повідомлення про булінг погіршить ситуацію.

Факт: Можна переживати, що повідомлення про булінг може призвести до ескалації конфлікту, або що дитині, яка зазнала насильства, просто не повірять. Важливо довіритись тим людям, які готові і мають досвід протидії булінгу.

Міф 3: варто не боятись і дати здачу тому, хто залякує, це його зупинить.

Факт: Фізичне протистояння є слабшою позицією і провокує продовження конфлікту. Соціальна реакція діє краще, коли з’являються активні учасники – дорослі, які готові протидіяти і припинити булінг.

Міф 4: діти виростають і припиняють чинити насильство.

Факт: Найчастіше діти, які залякують, можуть вирости і стати дорослими, які знущаються або використовують агресивну поведінку, щоб отримати те, що вони хочуть. Ця модель поведінки у підлітковому віці закріплюється як успішна. Виняток стновлять випадки, коли в ситуацію булінгу втрутились відповідні органи влади, школа чи батьки і поставили під сумнів успішність даної стратегії.

Міф 5: булери такими і народилися, у них така генетика.

Факт: Діти, схильні чинити насильство, часто переймають цю поведінку з навколишнього середовища або деколи відтворюють поведінку насильства щодо них самих. Генетика не відіграє провідної ролі у даному процесі.

Міф 6: булери шукають влади, тому що відчувають себе безсилими.

Факт: Булери використовують агресію щоб отримати те, що вони хочуть, і часто це працює. Багато дітей на ранньому етапі експериментують з агресивною тактикою, але модифікують поведінку відповідно до впливу середовища, у якому вони виростають.

Міф 7: діти, які стають булерами, самі зазнали зловживання

Факт: Довготермінові дослідження дуже маленьких дітей, які зазнали зловживання в дошкільному віці, показують, що вони стають скоріше жертвами, а не насильниками, які слабо контролюють свої емоції.

Міф 8: булінг є проблемою, яку повинна вирішувати школа.

Факт: Це суспільна проблема. Школа - це просто місце, де найчастіше відбувається булінг, тому що саме там збираються діти. Дорослі встановлюють тон, який формує поведінку дітей.

Міф 9: булінг відбувається лише у школах.

Факт: Це не так, адже булінг може відбуватися у будь-якому іншому місці. Це може бути поза школою, в коледжі, в університеті чи навіть на роботі.

Міф 10: ознаки булінгу легко помітити.

Факт: Не завжди легко виявити ознаки булінгу, оскільки вони можуть не бути фізичними та очевидними. Емоційний, словесний та інтернет-булінг може часто залишати шрами, яких люди не побачать.

Використання цих міфів може допомогти у обговоренні складних та незручних питань під час розмови про булінг у класі. Також ці міфи та факти можуть використовуватися як ресурс для підлітків.