1 жовтня — День захисників і захисниць України. Це велике державне свято, яке покликане вшанувати всіх тих героїв та героїнь, які мужньо захищають нашу рідну Батьківщину від ворогів. Цього дня ми вітаємо тих героїв, які ціною власного життя боронять Україну, бережуть спокій і дарують надію на наше вільне і щасливе майбутнє.
Шановні захисники і
захисниці України! Ви довели, що є достойними нащадками українського козацтва.
Щиро зичимо Вам міцного здоров’я,
незламного духу та мирного неба!
Людина має завжди пам’ятати, звідки вона
родом, де її коріння, глибоко знати історію свого народу, його мову й культуру.
Найбільш шанованою і глибоко хвилюючою серця багатьох краматорчан датою
залишається День визволення Краматорська від німецько-фашистських загарбників.
1941 рік
увійшов до історії міста як рік страшної трагедії: 22 червня розпочалася війна.
Тільки
протягом першого тижня війни 8 тисяч краматорців пішли добровольцями на фронт.
28 жовтня 1941 року до міста ввійшли
військові частини вермахту і було встановлено жорстокий окупаційний режим. Сотні
краматорців билися з ворогом у партизанських загонах і підпільних групах. Ще до
окупації міста було сформовано групу партизан, яку очолили С.І.Максимов і
І.Г.Шевельов. З командуванням 6-ї і 9-ї армій підтримував зв’язок партизанський
загін у складі робітників Старокраматорського машинобудівного заводу. До нього
входило 22 бійця. Командиром загону був М. А. Цимбал. Під керівництвом
талановитого хірурга Д. С. Мазура медичні працівники міста створили підпільний
шпиталь, де надавали допомогу нашим пораненим і військовополоненим.
У ході першої Донбасівської наступальної
операції військ Південно-Західного фронту 5 лютого 1943 року Краматорськ було
звільнено від окупантів. В запеклих боях брали участь 8-й танковий і 4-й
гвардійський танковий Кантемирівський корпуси, 57-а гвардійська стрілецька
дивізія. В умовах оточення радянські війська більше трьох тижнів билися з
переважаючими силами супротивника. Утримати місто не вдалося – 28 лютого
Краматорськ знову опинився в руках ворога.
Остаточне звільнення відбулося у вересні
1943 року, під час другої Донбасівської наступальної операції. 6-7 вересня 1943
року воїни 59-ї гвардійської стрілецької дивізії, 5-ї гвардійської окремої
мотострілкової бригади спільно з танкістами 243-го окремого танкового полка
завдали німцям нищівного удару й очистили місто від окупантів. У боях за
Краматорськ загинуло і померло від ран близько 750 воїнів – представників різних національностей.
Пам’ять про подвиг наших громадян у
Другій світовій війні назавжди залишиться в наших серцях. Сьогодні, коли
Україна знову змушена відстоювати свою незалежність і свободу, ми схиляємо
голови перед пам'яттю жертв Другої світової війни. Ми шануємо і будемо шанувати
пам'ять про героїв , полеглих в боях за визволення рідної донецької землі.
Мешканці
Краматорська повертаються до рідного міста (вул. Шкільна,
на задньому плані – 100-квартирний будинок). Фото з фондів Музею історії
м. Краматорська
