Наша зброя – це наша правда, а наша правда в тому, що це наша земля... (В. Зеленський)

   #культура_розправляє_крила

24 лютого 2024 року виповнюється два роки від початку широкомасштабного вторгнення російських військ на територію України.

Під надуманим приводом захисту російськомовного населення в нашій державі від уявних утисків та обмежень кремль насправді поставив за мету знищити військовим шляхом українську державу та ідентичність. Водночас ця агресія виявилася викликом міжнародному світовому порядку, створеному після Другої світової війни, порушила загальну стабільність у Європі та стала глобальною загрозою для світової безпеки.

Сучасна російсько-українська війна розпочалася де-факто ще десять років тому, у лютому 2014 року, коли російська федерація підло скористалася тим, що в Україні після Революції Гідності мали місце тимчасовий вакуум державної влади та деморалізація частини силового блоку. Разом з тим, упродовж 2014 року Збройні Сили України, підкріплені численними формуваннями українських добровольців, зупинили просування та звільнили від московських загарбників більшість захоплених ними на той час територій. Відтоді і до 24 лютого 2022 року основні воєнні дії не виходили за межі сходу нашої країни, але територія Автономної Республіки Крим і значна частина Луганської та Донецької областей залишилися окупованими.

Увесь цей час кремль намагався переконувати світ, що повністю підконтрольні москві окупаційні режими в Донецькій та Луганській областях України насправді є незалежними державними утвореннями, які прагнуть свободи, а українська влада намагається їх придушити, і тому в Україні відбувається «громадянська війна», а росія - лише «миротворець». Повномасштабне вторгнення російських військ в Україну 2022 року остаточно викрило істинні наміри агресивного режиму.

Повномасштабний напад росії (московії!) зумовив консолідацію української нації, і ця єдність стала основою організації спротиву. Наш героїчний опір став не лише боротьбою за свободу країни та виживання Українського народу. Ми є нині форпостом вільної Європи та усього демократичного світу, запорукою їх безпеки та майбутнього. Без перебільшення, від перемоги України залежить стабільність у світі загалом.

Водночас наша держава ефективно стримує агресію і долає ворога завдяки потужній міжнародній допомозі.

Ми маємо й надалі залишатися консолідованими як усередині держави, так і на міжнародному рівні задля перемоги над агресором й розбудови демократичної правової Української держави в сім’ї європейських націй.

Цей день, 24 лютого, символізує незламність і стійкість Українського народу у відсічі російської агресії.

Ти себе Українкою звала...

  #культура_розправляє_крила

 

21 лютого - Міжнародний день рідної мови

  #культура_розправляє_крила

Рішенням ЮНЕСКО 21 лютого оголошено Міжнародним днем рідної мови. Це свято – ще одна нагода для кожного громадянина усвідомити причетність до свого народу, до рідної мови.

Для усіх бажаючих та тих, хто прагне удосконалювати свої знання з рідної мови, бібліотека-філія №17 Краматорської ЦСПБ оформила книжкову виставку  «Рідне слово – то зерно, посіяне Богом».

Також, наша книгозбірня з нагоди цього свята взяла участь в оголошеному ДОБД обласному фесті «Найдорожчий скарб»,  створивши постер з «хмарою слів», присвячений рідній, українській мові.

«Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, бо вона не що інше, як жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвіт, почування», - писав Панас Мирний. Тож не зрадьмо ту землю, де жили наші предки, де живемо нині ми. Нехай лунає рідне слово в кожному домі, в кожній родині!

Ліга книжкових доброчинців

 #культура_розправляє_крила

Бібліотека-філія №17 Краматорської ЦСПБ реалізує власний проект «Ліга книжкових доброчинців» та звертається до всіх небайдужих з проханням дарувати книжки.

Загалом умови прості – дарувати те, що самі любите читати, аби створити сучасний і різноманітний фонд книжок, який зацікавить різні покоління читачів. Подарувати улюблену літературу нашй книгозбірні може кожен небайдужий. Достатньо просто принести її до бібліотеки  або ж домовитись з адміністрацією про відправку.

 

Героям слава вписана в серця

        #культура_розправляє_крила

Щорічно 20 лютого згідно з Указом президента України від 11 лютого 2015 року № 69/2015 “Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні”  на знак пам’яті про громадян, які загинули під час Революції Гідності у боротьбі за ідеали демократії, права та свободи людини, європейське майбутнє України та завдяки яким було змінено перебіг історії нашої держави відзначають День Героїв Небесної Сотні.

Революція Гідності – масовий громадянський протест, який тривав 94 дні – з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року. Його було спричинено різкою зміною зовнішньополітичного курсу та вектора розвитку держави, а згодом антиконституційними діями влади. Центром подій стали столичний майдан Незалежності та навколишні вулиці: Хрещатик, Михайла Грушевського, Інститутська. Мирні акції почалися під євроінтеграційними гаслами, але згодом перетворилися на тривалу кампанію громадянської непокори владному режиму президента Віктора Януковича – проти корупції та порушень прав людини. Дії влади, спрямовані на придушення протестів силовим шляхом, призвели до ескалації конфлікту та людських жертв. Загиблих під час протистоянь у грудні 2013-го – лютому 2014 року активістів назвали Небесною Сотнею. Згодом лави Небесної Сотні поповнили українські патріоти, учасники Революції Гідності, які загинули, обстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України навесні 2014 року.

Учасників Революції Гідності, які загинули від рук силовиків і їхніх найманців, у народі та зі сцени Майдану назвали Небесною Сотнею.

Офіційне число тих, хто до неї належить, – 107 осіб. Люди різної національності, віку, освіти з усіх регіонів України та з-за кордону, успішні підприємці й незаможні пенсіонери, науковці, митці, студенти….

Наймолодшому, Назарію Войтовичу, було 17. Найстаршому, Іванові Наконечному, – 82 роки.

Серед Героїв Небесної сотні є й наші земляки, краматорці Іван Пантелєєв та Сергій Бондарев.

Пам’ять про Героїв Небесної Сотні має бути живою, сприяти громадському активізму, консолідації та формувати усвідомлення відповідальності кожного за майбутнє України.

 

Рекомендовані фільми про Революцію Гідності, зокрема події 18–20 лютого 2014 року

 

1.             Відеопроєкт “Характери Гідності” (43 ролики), режисер Дарина Кульчицька (2018–2021).

2.             «День жалоби» (2014), режисер Максим Тетерук.

3.             “Зима, що нас змінила” (цикл із семи фільмів), режисер Володимир Тихий (2013–2014).

4.             “Зима у вогні”, режисер Євген Афінеєвський (2015).

5.             “Євромайдан – Волинська Січ”, режисер Оксана Євпак (2014).

6.             “Євромайдан. Чорновий монтаж”, режисери Володимир Тихий, Андрій Литвиненко, Катерина Горностай, Юлія Гонтарук, Роман Боднарчук, Андрій Кісєльов, Роман Любий, Олександр Течинський, Олексій Солодунов, Дмитро Стойков  (2014).

7.             “Майдан”, режисер Сергій Лозниця (2014).

8.             “Молитва за Україну”, режисер Євген Афінеєвський (2015).

9.             “Небо падає. Три місяці з життя Устима Голоднюка”, режисер Володимир Тихий (2017).

10.         “Правда Майдану”, режисери Андрій Солоневич, Дмитро Ломачук (2014).

11.         “Саша Х. – крила на Майдані”, режисер Мануель Графт (2016).

12.         “Сильніше ніж зброя”, режисери Володимир Тихий, Юлія Гонтарук, Роман Любий (2014).

13.         “Скрізь Майдан”, режисер Катерина Горностай (2015).

14.         “Чорний зошит Майдану” авторський колектив із 13 режисерів (2014).

 

Рекомендована література про Революцію Гідності, зокрема Героїв Небесної Сотні

1.             25 років незалежності: нариси історії творення нації та держави. 2016. Київ: Ніка-Центр.

2.             Бирич Б. 2019. Лицарі Майдану: фотоальбом, присвячений світлої пам’яті Герою України, сотникові “Львівської брами” Роману Точину. Дрогобич: Посвіт.

3.             Бондарчук Т. 2014. Кохання, розстріляне снайпером. Хмельницький:
Поліграфіст-2.

4.             Він був справжнім. 2018. Спогади про Якова Зайка. Житомир: «Полісся».

5.             Дигдалович-Практика О., Єгрешій О. 2020. Світлий слід лишаючи по собі… Пам’яті Героя Небесної Сотні Андрія Дигдаловича. Львів: ВД «Високий замок».

6.             Домашевська Т. 2014. Небесна Сотня воїнів Майдану. Київ-Вишневе: Духовна вісь.

7.             Кошкина Соня. Нерасказанная история. Київ: Брайт Букс, 2015.

8.             Львівські лицарі Небесної Сотні: матеріали обласної пошуково-дослідницької експедиції “Герої не вмирають”. 2017. Львів: Світ.

9.             Майдан від першої особи. 45 історій Революції Гідності. Ковтунович Т., Привалко Т. (упоряд.). 2015. Київ: К.І.С.

10.         Майдан від першої особи. Мистецтво на барикадах. Ковтунович Т., Привалкo Т. (упоряд.). 2016. Випуск 2. Київ: К.І.С.

11.         Майдан від першої особи. Регіональний вимір. Привалко Т. (ред.). 2017. Випуск 3. Частина перша. АР Крим – Луганська область. Київ: К.І.С.

12.         Майдан від першої особи. Регіональний вимір. Привалко Т. (ред.). 2018. Випуск 3. Частина друга. Львівська – Чернігівська області. Київ: К.І.С.

13.         Майдан. Пряма мова. 2019. Книга перша. Київ: НМРГ.

14.         Майдан. Пряма мова. 2020. Книга друга. Київ: НМРГ.

15.         Небесна Сотня. Книга-реквієм. Луценко Ю., О. Красовецький (упоряд.) 2014. Львів: ”Фоліо”.

16.         Небесна Сотня: історія нескорених. Жива історія героїв. 2015. Нововолинськ: Формат.

17.         Пам’яті Небесної Сотні. 2015. Івано-Франківськ: б/в.

18.         Терейковська С. 2018–2021. Небесна Сотня. Життєписи. У 3 кн. Київ: НМРГ.

19.         Онишко Л., Примаченко Я., Романова К. 2022. У поступі до свободи (електр. вид.ання). Київ: НМРГ.

20.         #EUROMAIDAN – History in the Making. Київ: Основи, 2014.

21.         Fантомная боль. #maidan. Київ: о4і.today, 2014.

 

Книжки для дітей і підлітків про Революцію Гідності та Героїв Небесної Сотні

1.         Воронюк Л., Розуменко С. 2015. Українські супергерої. Чернівці: Букрек.

2.         Історія з Майдану. 2019. Епізод 1. Графічна новела. Київ: НМРГ.

3.         Кирпа Г. 2015. Мій тато став зіркою. Львів: Видавництво Старого Лева.

4.         Ком’яхов О. 2021. ТАТО. Книга 1. Кузня зброї. Київ: Люта Справа.

5.         Лукащук Х. 2014. Казка про Майдан. Львів: Видавництво Старого Лева.

6.         Пакалюк Т. 2015. Янгол з Небесної Сотні. Чернігів: Десна Поліграф.

7.         Рудневич М. 2014. Я з Небесної Сотні. Київ: А-ба-ба-га-ла-ма-га.

 

19 лютого – День Державного герба України

          #культура_розправляє_крила

19 лютого 2024 року виповнюється 32 роки від дня затвердження Державного герба України. Ним став золотий тризуб на синьому щиті — знак  Київської  держави  часів правління Володимира Великого, що символізує безперервність тривалого   історичного   розвитку   українського   народу. 

Є понад сорок версій, що пояснюють походження тризуба. Одна з найрозповсюдженіших говорить, що цей давній знак є містичним символом тривимірності світу.

Релiгiйна версія стверджує, що це стилізоване зображення голуба — символу Святого Духу. Також існує популярна версія, що нiбито тризуб — це сокiл, який пiкiрує на здобич.

Автори іншої версії вважають, що в тризубі зашифроване слово «воля». Ця версія, до речі, з’явилася вже після затвердження тризуба як герба УНР. Тоді дехто також почав «розшифровувати» у тризубі початкові літери імен: Володимир, Ольга, Ярослав.

 

Львівський «Апостол», або «Діяння та послання апостольські»

  #культура_розправляє_крила

У Львові 15 лютого 1574 року друкар та один із перших східнослов’янських типографів Іван Федоров закінчив працю над «Апостолом» – першою друкованою книгою на українських землях. Ця книга є найвищим досягненням типографського мистецтва того часу.

Саме слово «Апостол» є грецького походження і означує посланця. Відтак і цю унікальну книгу, видану у 1574 році у Львові, можна вважати певним посланням, яке доводить, що жителі наших теренів на той час не просто сприйняли, але й на досить професійному рівні оволоділи технікою друкування книги. «Апостол» це вибірка біблійних книг, або ж фрагментів з них. Головно йде мова про «Діяння апостолів», а також послання апостола Павла. У окремих випадках і «Апокаліпсис». Книга ділиться на певні частини, що визначається зручністю читання під час богослужінь. Львівський «Апостол» крім зазначеного має і післямову, у якій Іван Федоров ділиться враженнями про стан справ у книгодрукуванні – на українських територіях і не лише, розкриває певні моменти зі своєї біографії, розказує про труднощі, з якими зустрічався на обраному ним шляху.

Не без того, що львівське видання «Апостола» у чомусь повторює попередні друки Івана Федоровича. Зокрема, навіть московське видання «Апостола» відомого книгодрукаря, яке той зробив у 1564 році. Разом з тим, робота 1574 року, є також і покращеною версією усіх попередніх друкарських спроб Федоровича – львівський «Апостол» зроблено на вищому технічному рівні, у ньому виправлено помилки, яких друкар допускався раніше.

Дуже цікаві обставини і дуже цікава мова – вона вказує на те, що людина дуже вільно володіла літературою того часу.

Відомо, що у світі є близько 100 екземплярів «Апостола», один з них зберігається в фондах старовинної книги Львівської національної галереї мистецтв. А деякі можна знайти і в приватних колекціях, і в Британському музеї мистецтв.